- зорити
- -рю́, -ри́ш, недок., розм.1) Дивитися на кого-, що-небудь; пильно вдивлятися.2) з ким – чим. Стежити очима за ким-, чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зорити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
оплота — ОПЛОТ|А (1*), Ы с. Ограда, плетень: гл҃ть г(с)ь да не буду виногра(д) взлюбленаго по насаженьи и ѡграженьi ѡплетеньемь и столпомь и всѣмь ѹтвердити. ˫ако же силою паче пресыха˫а и тернье носѧ. сего ради преѡбиди(м). ˫ако ра||зорити столпъ и ѿ˫ати … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
дивитися — I (перев. на кого що спрямовувати погляд на когось / щось), глядіти, зирити, глипати, наводити оком, наставлятися; спостерігати (кого що), у[в]важати, зорити, назирати, наглядати (перев. уважно); поглядати, блимати, подивлятися, зиркати, позирати … Словник синонімів української мови
спостерігати — I (що й за ким чим уважно дивитися, помічаючи, підмічаючи що н.), стежити (за ким чим), слідкувати (за ким чим), зорити (за ким чим); обсервувати II ▶ див. дивитися I, помітити 1) … Словник синонімів української мови